Гіпотиреоз (лат. hypothyreidismus < грец. hypo- — під + лат. (glandula) thyreoidea — щитовидна залоза) — це захворювання, зумовлене недостатньою секрецією тиреоїдних гормонів щитовидною залозою. Розрізняють первинний, вторинний і третинний Гіпотиреоз. Первинний розвивається при ураженні щитовидної залози і супроводжується підвищенням рівня тиреотропного гормону (90% випадків Г.). Вторинний виникає при ураженні гіпоталамо-гіпофізарної системи з недостатнім виділенням тироліберину і тиреотропного гормону і подальшим зниженням функцій щитовидної залози. Третинний розвивається при ураженні гіпоталамуса з розвитком дефіциту тироліберину.
Етіологія. Первинний Гіпотиреоз: хронічний аутоімунний тиреоїдит — найчастіша причина Г.; ідіопатична атрофія щитовидної залози (нерідко виявляють антитиреоїдні антитіла, що дозволяє вважати це захворювання атрофічною формою хронічного тиреоїдиту); лікування дифузного токсичного зобу (частота може досягати 50% у хворих, які отримували лікування радіоактивним йодом, Г. також виникає після субтотальної тиреоїдектомії чи застосування антитиреоїдних засобів); недостатність йоду (у регіонах із його вираженим дефіцитом); вроджені порушення (найчастіше — аплазія чи дисплазія щитовидної залози). Генетичні аспекти: кретинізм (уроджена мікседема) — тяжкий спадковий Г., що виявляється в дитячому віці. Рідкісні спадкові форми: Г. у поєднанні з ектодермальною дисплазією та агенезією мозолистого тіла. Чинники ризику: літній вік, аутоімунні захворювання.
Клінічна картина. Загальна слабкість, сонливість, стомлюваність, уповільнення мовлення і мислення, зниження апетиту, дратівливість, головний біль. Одутлість обличчя і набряки кінцівок, при натисненні на які не залишаються ямки, зумовлені накопиченням слизової оболонки, багатої на мукополісахариди речовини у тканинах (феномен описують терміном «мікседема»), зниження температури тіла; зміни голосу і порушення слуху внаслідок набряку гортані, язика і середнього вуха у тяжких випадках. Збільшення маси тіла свідчить про зниження швидкості обміну, однак значного збільшення не відбувається внаслідок зниження апетиту. Зміни з боку інших систем: з боку серцево-судинної — зменшення серцевого викиду, брадикардія, підвищення АТ; з боку легень — гіповентиляція та плевральний випіт; з боку ШКТ — нудота, запори, здуття живота; з боку шкіри — випадіння волосся, його сухість і ламкість, нерідко жовтушність шкіри; з боку периферичної нервової системи — зниження сухожильних рефлексів. Порушення менструального циклу діагностують за зниженням концентрації загального Т4 у сироватці крові та зниженим поглинанням радіоактивного йоду щитовидною залозою.
Лікування. Дієта з підвищеним вмістом білків та обмеженням жирів і вуглеводів. Препарат вибору — левотироксин натрію. Лікування проводять для нормалізації рівня тиреотропного гормону.
Справочник — путеводитель практического врача. 2000 болезней от А до Я / Под ред. И.Н. Денисова, Ю.Л. Шевченко. — М., 2003; Терапевтический справочник Вашингтонского университета / Под ред. Ч. Кери, Х. Ли и К. Велтье. — М., 2000; Федеральное руководство по использованию лекарственных средств (формулярная система). — М., 2003.